Syto

Про проєкт

Методологія Syto: що ми аналізуємо, як добираємо джерела і що стоїть за кожною наративною карткою.

Що ми робимо

Syto відстежує когнітивну війну — систематичний вплив ворожих іноземних держав (насамперед Росії; у фокусі «Ізраїль» — Ірану) на суспільну свідомість через інформаційні маніпуляції. Ми читаємо джерела трьох типів — Telegram-канали, акаунти в X і стрічки видань (RSS), — виявляємо повторювані стратегічні повідомлення і публікуємо їх у форматі наративних карток з поясненням маніпуляції та інструментами протидії.

Ключова одиниця нашого аналізу — наратив: стійке стратегічне твердження, яке поширюють щонайменше два видавці, за якими ми стежимо, або один — у значному обсязі. Ми відстежуємо не окремі пости, а саме наративи — і показуємо, як вони змінюються з часом. Наратив ми прагнемо зафіксувати вже з перших його появ, до того, як він пошириться, — і кожна картка вказує, скільки джерел і дописів за нею вже стоїть.

Для кожного наративу ми вказуємо: що саме стверджується, яка техніка маніпуляції використовується, яка реальна проблема стоїть за цим повідомленням — і як ефективно протидіяти. Окремо ми відстежуємо, на кого спрямований кожний наратив (українці вдома, військові та їхні родини, західна аудиторія, американські виборці, британська громадськість тощо).

Шість фокусів, сім ракурсів

Робота поділена на шість фокусів — за темою, якої стосуються наративи. Усередині кожного фокусу є ракурси, і вони визначені не типом джерела, а тим, на кого спрямований наратив:

  • Україна — російська кампанія навколо війни, у двох ракурсах: в Україні (Telegram-канали та акаунти, що несуть антиукраїнські наративи всередину країни) та на Заході (англомовні видання, які поширюють ті самі наративи на західну аудиторію).
  • США — російські державні та проксі-джерела (X і RSS), націлені на американських виборців напередодні проміжних виборів 2026 року. Один ракурс.
  • Велика Британія — ті самі російські структури, але звернені до британської аудиторії: міграція, довіра до британських інституцій і ціна підтримки України. Один ракурс.
  • Німеччина — ті самі російські структури, звернені до аудиторій у Німеччині німецькою та російською: розкол «Схід — Захід», енергетика й промисловість, міграційний клин і вибори у федеральних землях у вересні 2026 року. Один ракурс.
  • Польща — єдиний фокус, у якому дві держави: російські та білоруські джерела, звернені до польської аудиторії, — про біженців, історичну пам'ять і ціну підтримки Києва. Один ракурс.
  • Ізраїль — єдиний фокус, головний оператор якого не Росія: іранські державні медіа та мережі, якими керує Іран, звернені до аудиторій в Ізраїлі, — і, у другу чергу, російська екосистема, що досягає російськомовних цієї країни. Один ракурс.

Той самий наратив може проявлятися в кількох ракурсах одночасно — але з різним акцентом і різними тактиками переконання для кожної аудиторії.

Метод

Спільне для всього продукту — однакове в кожному фокусі.

За фокусами

Кожен фокус пояснює, що саме потрапляє в поле зору, і показує повний перелік того, що ми читаємо.

  • Україна — тест напрямку для антиукраїнських наративів, а також джерела в Україні та на Заході.
  • США — моніторинг проміжних виборів, джерела та метод «збігу у двох таборах».
  • Велика Британія — тест напрямку для британської аудиторії, дві межі точності та перелік джерел.
  • Німеччина — тест напрямку для аудиторій у Німеччині, де проходить межа допуску й кого свідомо немає в переліку, та перелік джерел.
  • Польща — тест напрямку для польської аудиторії, чому Білорусь названо окремо, та перелік джерел.
  • Ізраїль — тест напрямку для аудиторій в Ізраїлі, гарантії меж, які цей фокус проговорює прямо, канал, якого ми не бачимо, та перелік джерел.