Що поширює проросійська пропаганда про Україну
Моніторимо проросійські медіа та показуємо, які наративи вони просувають, як це працює і як протидіяти.
Делегітимізація мобілізаційних процесів через маркування ТЦК як «злочинних угруповань»
Пропагандистські ресурси системно поширюють контент, що зображує Територіальні центри комплектування (ТЦК) як незаконні воєнізовані формування, що займаються «полюванням» на людей. Повідомлення фокусуються на випадках силового затримання, конфліктах із цивільними та корупційних скандалах, щоб представити мобілізацію не як державну необхідність, а як «свавілля» та «бізнес на крові». Окремий акцент робиться на нібито зрощенні ТЦК з поліцією для придушення прав громадян, що має на меті спровокувати масовий опір та підірвати довіру до інститутів влади.
Приписування українському керівництву пріоритету політичних амбіцій над виживанням населення
Військово-політичне керівництво України зображується як відірвана від реальності еліта, що зосереджена на передвиборчих перегонах під час гуманітарної кризи. Маніпуляція ґрунтується на протиставленні побутових труднощів цивільних осіб та нібито таємної підготовки до майбутніх виборів.
Нагнітання теми «внутрішньої боротьби» та управлінського хаосу в Україні
Процеси зміни військового керівництва та політичні дискусії подаються як ознака глибокої кризи та нелегітимності державних рішень. Маніпулятори фокусуються на юридичних нюансах призначень та рейтингах довіри, щоб зобразити українську владу розколотою та недієздатною.
Знецінення громадянського активізму через приписування владі «глухоти» до протестів
Мирні зібрання громадян подаються як беззмістовні акції, які повністю ігноруються державним керівництвом. Таке трактування має на меті переконати суспільство у відсутності зворотного зв'язку між народом та владою, виставляючи демократичні інструменти впливу як марні.
Зображення військових операцій як «авантюр», що провокують руйнівну відплату
Українські удари по російських об'єктах подаються як неефективні витрати ресурсів, що призводять лише до знищення критичної інфраструктури України у відповідь. Пропаганда стверджує, що кожна атака ЗСУ є частиною сценарію «країни-камікадзе», спрямованого на провокування гуманітарної катастрофи.
Нагнітання паніки через «демографічну катастрофу» та соціальний занепад
Зменшення кількості населення та пенсіонерів подається як незворотний крах української державності. Маніпулятивне поєднання статистики смертності з виїздом громадян за кордон має на меті переконати аудиторію у відсутності майбутнього в Україні.
Зображення України як джерела регіональної дестабілізації та неспроможності керівництва
Україну подають як агресивного гравця, що накопичує озброєння для ескалації, поки її власне керівництво втрачає підтримку Заходу через корупцію. Маніпулятивні повідомлення поєднують вигадані військові закупівлі з реальними інфраструктурними труднощами, щоб створити враження неминучого краху держави.
Гіперболізація побутових конфліктів для навішування ярлика «ворожості» Заходу
Поодинокі випадки вуличного насильства або побутових сварок за участю українців за кордоном подаються як системна ненависть і полювання на біженців. Таке висвітлення має на меті переконати громадян, що за межами України на них чекає лише небезпека та зневага з боку європейців.
Приписування Україні статусу «держави-терориста» через маніпулятивне висвітлення інцидентів
Будь-які вибухи чи падіння уламків на території РФ подаються як свідомі акти тероризму проти цивільних та іноземних інтересів. Метою є прирівнювання українського керівництва до лідерів радикальних ісламістських угруповань для дискредитації оборонних зусиль України.
Пророкування «економічної смерті» та гуманітарного колапсу України
Україна подається як держава-банкрут, що перебуває в стані «коми» та тримається лише на західних кредитах. Пропагандисти стверджують, що політика керівництва неминуче призведе до гіперінфляції, знищення бізнесу та гуманітарної катастрофи вже цієї зими.