Джерела — Ізраїль

Кожне джерело тут перевірено й виміряно, а не взято на віру. Перед запуском ми відкрили кожен канал вручну й пропустили його справжні дописи через аналіз, щоб побачити, чи він насправді породжує наративи, спрямовані на Ізраїль, а не лише має відповідне походження. Це вимірювання змінило реєстр: івритомовна стрічка дала 24 зі 120 на першому проході й 99 зі 120, щойно тест врахував, як вона працює, — в івритомовній стрічці матеріал, що проєктує іранську силу, спрямований на Ізраїль уже за побудовою. Низька оцінка означає «виміряй краще», а не «припусти».

Дві держави, один реєстр. Більшість записів — іранські державні медіа або координаційні вузли, якими керує Іран. Решта — російські: вони тут тому, що їхній російськомовний потік досягає російськомовної спільноти Ізраїлю, а не тому, що Росія та Іран — той самий актор. Кожен запис каже, хто це і що саме про нього задокументовано.

Бути державою — це підстава; звинувачення — ні. Кілька записів не мають жодного атрибуційного висновку — і не потребують його: офіційний мовник або власний акаунт найвищого керівника відстежується тому, що це сама держава, яка говорить від свого імені. Там, де запис таки спирається на висновок, цей висновок належить названій у ньому організації — Foundation for Defense of Democracies, Microsoft, CEPA, ізраїльському Institute for National Security Studies або санкційному органу. Ми ніколи не приписуємо джерелу санкції, обвинувачення чи вирок, яких не існує, а якщо санкції названо на материнського мовника, а не на конкретний канал, ми це зазначаємо.

Каналів заборонених організацій тут свідомо немає. Деякі з них, поза сумнівом, є частиною інформаційної війни проти Ізраїлю. Наш архів зберігає те, що читає, а в кількох юрисдикціях, де ми публікуємося, зберігання матеріалів забороненої організації — питання до юристів, а не до нас. Вони перебувають у задокументованому переліку «не вмикати», із зафіксованим санкційним статусом кожного оператора, тож ця прогалина — рішення на записі, а не недогляд.