У серпні російські операції впливу продемонстрували трикратне зростання обсягів, закріплюючи стратегію системного підриву довіри до американського державного апарату. Кремлівські ресурси зосередилися на створенні образу «держави, що занепадає», де зовнішня політика подається як низка неминучих поразок, а внутрішні процеси — як результат маніпуляцій вузького кола еліт.
Порівняно з попереднім періодом, Москва значно посилила атаки на медіа та розвідувальну спільноту, намагаючись позбавити виборців доступу до верифікованої інформації. Водночас спостерігається суттєве скорочення уваги до міграційної тематики, що свідчить про переорієнтацію зусиль на глибші інституційні розколи.