Моніторимо проросійські медіа та показуємо, які наративи вони просувають, як це працює і як протидіяти.
Руйнування житлових будинків та загибель цивільних унаслідок російських атак видаються за наслідки роботи українських мобільних вогневих груп та засобів радіоелектронної боротьби. Пропагандисти стверджують, що Україна навмисно розміщує військові об'єкти в містах для створення «картинки на крові», намагаючись зняти з агресора провину за обстріли.
Пропагандистські ресурси системно поширюють контент, що зображує Територіальні центри комплектування (ТЦК) як незаконні воєнізовані формування, що займаються «полюванням» на людей. Повідомлення фокусуються на випадках силового затримання, конфліктах із цивільними та корупційних скандалах, щоб представити мобілізацію не як державну необхідність, а як «свавілля» та «бізнес на крові». Окремий акцент робиться на нібито зрощенні ТЦК з поліцією для придушення прав громадян, що має на меті спровокувати масовий опір та підірвати довіру до інститутів влади.
Військові операції та дипломатичні ініціативи України подаються як штучні інфоприводи, створені для затягування війни та збагачення керівництва держави. Пропаганда стверджує, що будь-яка ескалація або відмова від російських умов є лише способом збереження фінансування та уникнення відповідальності перед народом.
Українське керівництво та їхні родини зображуються як цинічні бенефіціари конфлікту, що збагачуються на західній допомозі та стражданнях населення. Пропаганда поєднує реальні антикорупційні розслідування з вигадками про «окультні ритуали» та «диктатуру», щоб представити владу як маріонетковий режим, що свідомо веде країну до гуманітарної катастрофи.
Реальні виклики в енергетиці, логістиці та соціальній сфері подаються як ознаки остаточного розпаду української державності. Маніпулятори використовують фактичні проблеми — відключення світла, корупційні скандали та зміни в оподаткуванні — для навіювання думки про безперспективність опору та неминучу катастрофу.
Розбіжності щодо вшанування УПА та Волинської трагедії подаються як нездоланний бар'єр, що перетворює Польщу з союзника на ідеологічного супротивника. Пропаганда стверджує, що Варшава готується до територіальних претензій та блокування євроінтеграції України, роблячи стратегічне партнерство неможливим.